Досліджено та розкрито зміст фінансової стійкості акціонерних товариств. Запропоновано систему фінансових показників для оцінки фінансової стійкості підприємств. Обгрунтовано необхідність використання отриманих результатів під час прийняття управлінських рішень. Висвітлено питання забезпечення фінансової стійкості через здійснення функцій фінансового менеджменту. Розглянуто фінансову стійкість акціонерного товариства як умову його економічного розвитку.

Проаналізовано особливості систем і механізмів управління вартістю компаній (УВК) нафтогазового комплексу (НГК). Обгрунтовано теоретичні та методологічні аспекти УВК у сучасній економіці. Визначено головні тенденції розвитку корпоративного сектора НГК і закономірності трансформації ринків нафти та газу. Розкрито провідну роль інтелектуального капіталу (ІК) як чинника формування вартості сучасної виробничої компанії. Висвітлено умови формування ІК та особливості його використання в українській економіці. Викладено методологію УВК НГК та описано новітні механізми даного управління за умов інноваційного розвитку.

Розглянуто проблеми формування та використання інтелектуального капіталу. Зазначено важливість формування раціональних стратегій максимізації його вартості. Запропоновано рекомендації щодо таких стратегій в умовах економічної нестабільності.

Досліджено питання узагальнення ролі нематеріальних активів у функціонуванні сучасної компанії. Проаналізовано проблематику оцінки вартості нематеріальних активів. Запропоновано моделі оцінки вартості нематеріальних активів та знаннєвого ресурсу.

Наведено результати узагальнень щодо фінансового забезпечення інвестицій, що спрямовано на реалізацію науково-технічних та інноваційних проектів. Досліджено риси основних джерел фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності. Вироблено пропозиції з подальшої оптимізації корпоративних систем фінансового забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності в контексті управління вартістю.

Проаналізовано особливості механізму управління вартістю компанії у сучасній економіці. Надано пропозиції щодо удосконалення вказаного механізму в контексті реалізації інноваційної компанії.

Визначено методи і завдання проведення оцінки вартості інтелектуального капіталу. Описано сучасні традиційні та оригінальні підходи до оцінки вартості інтелектуального капіталу. Запропоновано принципи та обмеження здійснення такої оцінки.

Досліджено теоретико-методичні та прикладні особливості формування і використання інтелектуального капіталу. Запропоновано заходи з удосконалення корпоративних систем управління інтелектуальним капіталом.

Узагальнено теоретико-методологічні підходи до визначення вартості компанії за нових умов. Проаналізовано стан і проблеми українських компаній з точки зору доцільності запровадження управління вартістю. Результативність управління вартістю має визначатися перш за все ступенем досягнення задекларованих цілей та вирішення поставлених завдань перед системою управління вартістю. Критерії досягнення цілей і виконання завдань можуть бути економічними та позаекономічними, що вказує на міждисциплінарний характер проблеми. Крім зростання абсолютних показників слід враховувати зміну у структурі капіталу компанії. В постіндустріальній економіці одним із таких критеріїв є пріоритет зростання вартості інтелектуального капіталу. Важливо забезпечити оцінювання з урахуванням інтересів різних груп акціонерів, менеджменту та персоналу. В подальшому мають бути запропоновані конкретні методики оцінювання результативності управління вартістю з урахуванням конкретних особливостей функціонування компанії.

Узагальнено теоретико-методологічні підходи до визначення вартості компанії за нових умов. Проаналізовано стан і проблеми українських компаній з точки зору доцільності запровадження управління вартістю.

Узагальнено наукові підходи до визначення поняття "інтелектуальний капітал". Досліджено теоретико-методичні особливості формування та використання інтелектуального капіталу. Запропоновано заходи з удосконалення корпоративних систем управління інтелектуальним капіталом.

Наведено методологічні підходи до використання нематеріальних активів у господарській діяльності. Визначено ключові аспекти оцінки вартості нематеріальних активів, запропоновано підходи до оцінки їх вартості.

Проаналізовано методи та завдання проведення оцінки вартості компаній (ОВК). Описано сучасні традиційні та оригінальні підходи до ОВК. Визначено принципи та обмеження здійснення такої оцінки.

Проаналізовано наявні методологічні проблеми оцінювання результативності управління вартістю. Узагальнено пропозиції щодо визначення результативності управління вартістю сучасної компанії. Розроблено рекомендації з гармонізації відповідних методичних підходів з урахуванням чинників постіндустріального розвитку.

Узагальнено методичні підходи до побудови систем управління вартістю компанії та визначено напрями трансформацій таких систем з урахуванням наявних викликів. Обгрунтовано тезу про те, що в постіндустріальній економіці основним чинником зростання вартості компанії буде зростання вартості її інтелектуального капіталу.

Узагальнено наукові підходи до визначення поняття "інтелектуальний капітал". Досліджено теоретико-методичні особливості формування та використання інтелектуального капіталу. Запропоновано заходи з удосконалення корпоративних систем управління інтелектуальним капіталом.

Узагальнено теоретико-методологічні підходи щодо визначення вартості компанії за нових умов. Проаналізовано стан і проблеми українських компаній з точки зору доцільності запровадження системи управління вартістю.

Розглянуто окремі аспекти управління вартістю нафтогазової компанії. Визначено глобалізаційні виклики, які чинять вплив на динаміку вартості нафтогазових компаній. На цій основі запропоновано механізм удосконалення менеджменту у нафтогазовому бізнесі.

Показано роль інформаційних технологій у навчальному процесі. Проаналізовано досвід вищих навчальних закладів європейських країн у сфері впровадження інформаційних технологій. Внесено пропозиції з адаптації та застосування вказаного досвіду.

Узагальнено характер інтеграційних процесів у сфері вищої освіти країн ЄС. Показано роль інтеграційних процесів у сфері вищої освіти в контексті реалізації постіндустріальної парадигми розвитку суспільства. Обгрунтовано доцільність застосування передового досвіду країн ЄС в українській практиці реалізації політики у сфері розвитку вищої освіти.